Давид Касаткін: біографія захисника Маріуполя, який повернувся до служби

Давид Георгійович Касаткін — український військовослужбовець із позивним «Хімік», захисник Маріуполя та «Азовсталі». Він служить у Національній гвардії України з 2015 року, пережив російський полон, а після звільнення повернувся до 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», де працює офіцером-інструктором із бойової підготовки.

Що відомо про Давида Касаткіна

Касаткін народився в Маріуполі Донецької області. Дата його народження в різних біографічних переказах відрізняється: найчастіше називають 2 грудня 1996 року, хоча в інших публікаціях вказано 2 листопада 1997 року. Публічних узгоджених відомостей про його родину, освіту та життя до початку служби немає.

Факт	Відомості
Повне ім’я	Давид Георгійович Касаткін
Місце народження	Маріуполь, Донецька область
Позивний	«Хімік»
Початок служби	2015 рік
Підрозділ	«Азов», Національна гвардія України
Військові посади	Снайпер, кулеметник, гранатометник, командир взводу
Військові звання	Старший солдат, лейтенант, капітан
Нагорода	Орден «За мужність» III ступеня
Нинішня діяльність	Офіцер-інструктор із бойової підготовки

Як Касаткін почав служити в «Азові»

До полку «Азов» Давид Касаткін приєднався у 2015 році, коли йому було 18 років. Службу проходив у складі Національної гвардії України та брав участь у війні на Донбасі в період проведення АТО й ООС.

У різні періоди він був снайпером, кулеметником і гранатометником, а також виконував обов’язки командира взводу. За час служби за контрактом пройшов шлях від старшого солдата до лейтенанта, а згодом став капітаном Національної гвардії України.

Участь в обороні Маріуполя та «Азовсталі»

Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Касаткін обороняв Маріуполь у складі гарнізону. Бої за місто тривали 86 днів у повному оточенні. Оборонці тримали й металургійний комбінат «Азовсталь», де українські військові утримували позиції під постійними обстрілами та з браком усього необхідного.

Захисники відчували гострий дефіцит питної води, тому пили технічну воду з труб. В укриттях панували холод і антисанітарні умови, а військові не мали змоги помитися впродовж трьох місяців. Спочатку гарнізон очікував на військову деблокаду Маріуполя, але після повного блокування заводу єдиною надією залишалася міжнародна процедура extraction.

Касаткін згадував, що на початку повномасштабної війни подвір’я та вулиці Маріуполя були всіяні тілами загиблих. Українські військові склали зброю та вийшли з «Азовсталі» після прямого наказу командування, щоб зберегти життя особового складу.

Полон і звільнення

Давид Касаткін потрапив у російський полон 20 травня 2022 року, під час виходу захисників із території «Азовсталі». Полонених конвоювали військовослужбовці з Дагестану. За словами Касаткіна, вони поводилися лояльно та бажали українцям успіху у поверненні власних земель.

Конвоїри розпитували його про російські пропагандистські чутки щодо кастрації та тортур над військовополоненими. Касаткін відповідав, що бійці «Азову» дотримуються законів військової честі й годують полонених перед обміном.

Під час боїв українські військові видавали захопленим росіянам цигарки, шоколадні батончики «Snickers» і «Bounty», а також вермішель «Мівіна». Касаткін власноруч оприлюднив відео, на якому пригощає сигаретою російського полоненого. Один із полонених під час допиту російськими слідчими підтвердив, що «Хімік» поводився з ним гуманно та не застосовував силу.

У російському полоні Касаткін перебував чотири місяці. Його звільнили 21 вересня 2022 року під час масштабного обміну, у межах якого Україна повернула 215 захисників. Того самого дня з полону повернувся боєць «Азову» Денис Жучков.

Після звільнення Касаткін розповідав, що через крайнє виснаження визволені військові нагадували в’язнів нацистських концтаборів. Під час утримання російські спецслужби також намагалися завербувати його через співробітників ФСБ.

Татуювання та російська пропаганда

Тіло Давида Касаткіна вкрите великою кількістю татуювань. Серед написів є «Всех убить» і «Каждому свое». Російські пропагандистські медіа використовували ці татуювання для демонізації військового та стверджували, що він нібито публічно погрожував главі Чечні Рамзану Кадирову.

Інформація про винагороду в 1 мільйон доларів США за ліквідацію або доставку «Хіміка» залишається непідтвердженою. Так само не має підтвердження твердження про реальну публічну погрозу Кадирову: відомо лише, що саме таку версію поширювали російські пропагандистські медіа.

Які справи проти нього розглядали в Росії

Проти Касаткіна російські та окупаційні структури порушували справи, пов’язані з його службою в «Азові». Окупаційний «суд» терористичного утворення «ДНР» спочатку оголосив йому смертний вирок через розстріл за статтею про «тероризм», а згодом заочно призначив 16 років позбавлення волі.

У Росії Касаткін став одним із фігурантів так званого «процесу 24-х бійців “Азова”». Слідчий комітет РФ інкримінував йому частину 4 статті 35 та статтю 278 Кримінального кодексу РФ — насильницьке захоплення влади. Також його звинуватили за частиною 1 статті 205.5 КК РФ — організація діяльності терористичної організації — і статтею 205.3 КК РФ про проходження навчання для здійснення терористичної діяльності.

26 березня 2025 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону заочно засудив Касаткіна до 15 років колонії суворого режиму. Раніше той самий квазісуд «ДНР» призначив йому 16 років, тому ці строки стосуються різних заочних процесів.

Правозахисний проєкт «Підтримка політв’язнів. Меморіал» визнав українських військовополонених полку «Азов» політичними в’язнями. У справі Дениса Жучкова, який повернувся з полону разом із Касаткіним, російські слідчі вибивали неправдиві свідчення під тортурами, щоб сфабрикувати обвинувачення проти нього та «Хіміка».

Чим займається Давид Касаткін після обміну

Після повернення з полону Касаткін відновив військову службу в 12-й бригаді спеціального призначення «Азов» НГУ. Він працює офіцером-інструктором із бойової підготовки особового складу: готує новобранців і діючих військових до ведення бойових дій.

Касаткін також веде блог у соціальних мережах, де показує фронтовий побут і навчальний процес. У профілі він закріпив реквізити офіційного збору коштів на потреби бригади «Азов». У 2024 році військовий посів 16-те місце в мілітарі-категорії рейтингу «Топ 50 блогерів України» за версією журналу «Фокус».

Він дав велике інтерв’ю журналісту Дмитру Гордону, яке спричинило значний суспільний резонанс. У публічних висловлюваннях Касаткін із повагою відгукувався про командира Дениса Прокопенка («Редіса») та називав його лідером, який береже особовий склад.

Касаткін наголошував, що швидких і легких результатів під час українського контрнаступу очікувати не варто. На його думку, невдача російських військ у спробі швидко захопити Маріуполь, який оборонявся 86 днів, продемонструвала неможливість так само легко взяти Київ чи Харків.

Військовий говорив, що не пам’ятає себе в цивільному житті без тренувань, служби та бойових дій. Про пережите й майбутнє він висловлювався так: «Тисячі життів врятовано та одна країна. Тисячі живих душ загублено, одна з них і моя». Також Касаткін розповідав, що не може підібрати слів для опису болю від руйнування рідного Маріуполя і, ймовірно, заплаче під час повернення в деокуповане місто.