Біографія Євгена Хмари: шлях від бійця спецпідрозділу до міністра оборони

Євгеній Леонідович Хмара — генерал-майор, колишній очільник Центру спеціальних операцій «А» СБУ та тимчасовий керівник Служби безпеки України. 19 серпня 2026 року Верховна Рада призначила його міністром оборони України. До цього він служив у підрозділах спеціального призначення «Омега» Національної гвардії та «Альфа» СБУ.

Євген Хмара брав участь у бойових і спеціальних операціях, зокрема в обороні та деокупації Київської області й звільненні острова Зміїний. Його не слід плутати з повним тезкою, українським композитором і піаністом-віртуозом Євгеном Хмарою. Через багаторічну службу в засекречених спецпідрозділах у відкритих офіційних реєстрах немає підтверджених даних про точну дату й місце народження генерала та його базову цивільну освіту.

Як формувалася військова кар’єра Євгена Хмари

Служба в підрозділі «Омега»

До переходу в СБУ Євген Хмара служив офіцером у Центрі спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України. Цю інформацію підтверджували народний депутат Роман Костенко та начальник підрозділу генерал-майор Павло Яцюк.

Перехід до спецпідрозділу «Альфа» СБУ

У 2011 році Хмара перейшов на військову службу до Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомого як «Альфа». Спочатку він був бречером, тобто бійцем силового блоку, який відповідає за швидке проникнення в будівлі.

Згодом Хмара очолив засекречений підрозділ усередині «Альфи». Відбір до нього був удвічі суворішим, ніж до загального складу Центру.

У яких ключових операціях брав участь генерал

Євген Хмара брав участь в обороні українських регіонів, спецопераціях СБУ та застосуванні нових технологій на полі бою. Серед найвідоміших епізодів його служби називають звільнення острова Зміїний, операції на Курщині та далекобійні удари по військових об’єктах Росії.

• Оборона й деокупація Київської області — на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Хмара брав участь в обороні столичного регіону та його звільненні від російських військ.
• Бої на Донеччині — після деокупації Київщини він виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема брав участь у боях під Бахмутом і Сєвєродонецьком.
• Стримування наступу на півдні — підрозділи за участю Хмари протидіяли російському наступу на території Миколаївської та Херсонської областей.
• Звільнення острова Зміїний — у червні 2022 року Хмара особисто керував спеціальною операцією з деокупації острова. До неї залучили водолазні групи, гелікоптери армійської авіації, які діяли на надмалих висотах, і ударні БПЛА Bayraktar. Бійці СБУ та ГУР штурмували укріплені бетонні бункери. Підготовка передбачала збір розвідданих, створення детального макета острова, індивідуальні тренування та похвилинне планування.
• Масове застосування FPV-дронів — Хмара був одним із ініціаторів бойового використання FPV-дронів спецпризначенцями СБУ. Під його командуванням ЦСО «А» СБУ знищив російську техніку та озброєння на суму понад 5,5 мільярда доларів США. Станом на початок 2026 року оператори «Альфи» уразили понад 1800 російських танків.
• Операція «Павутина» — бійці ЦСО «А» брали участь у таємній далекобійній спецоперації СБУ, під час якої стратегічна авіація РФ зазнала втрат, оцінених у суму до 7 мільярдів доларів США.
• Удар по арсеналу в Торопці — 18 вересня 2024 року підрозділи провели далекобійну операцію з підриву великого складу ГРАУ Міністерства оборони РФ у Торопці.
• Дронно-штурмова операція на Курщині — восени 2024 року спецпризначенці СБУ взяли в полон понад 100 російських військових. Під час боїв оператори СБУ за допомогою FPV-дронів уперше вразили безпосередньо в повітрі два російські вертольоти.

Хронологія посад і присвоєння військових звань

Євген Хмара служив у підрозділах спеціального призначення, обіймав керівні посади в СБУ, а згодом перейшов до цивільного керівництва Міністерством оборони. Основні етапи його кар’єри наведено в таблиці.

Дата	Посада або військове звання
2011 рік	Перейшов на військову службу до Центру спеціальних операцій «А» СБУ («Альфа»).
Початок 2019 року	Мав військове звання підполковника.
14 квітня 2023 року	Призначений начальником Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів СБУ.
24 серпня 2023 року	Присвоєно військове звання бригадного генерала.
23 червня 2024 року	Присвоєно військове звання генерал-майора.
25 серпня 2025 року	Призначений начальником Центру спеціальних операцій «А» СБУ.
5 січня 2026 року	Призначений тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України.
17 липня 2026 року	Призначений тимчасовим виконувачем обов’язків міністра оборони України.
20 липня 2026 року	Призначений заступником міністра оборони зі збереженням виконання обов’язків очільника відомства.
18 серпня 2026 року	Президент подав до Верховної Ради подання про призначення Хмари міністром оборони.
19 серпня 2026 року	Верховна Рада призначила Євгена Хмару міністром оборони України.

Які державні нагороди отримав Євген Хмара

Євген Хмара отримував державні нагороди за участь в антитерористичній операції, військову службу та бойові заслуги. Серед них ордени «За мужність» і Богдана Хмельницького, а також відзнака «Хрест бойових заслуг».

• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» — нагороджений у лютому 2016 року.
• Медаль «За військову службу Україні» — отримав 21 березня 2019 року.
• Орден Данила Галицького — нагороджений 21 березня 2019 року за особисті заслуги у зміцненні національної безпеки, мужність і зразкове виконання військового обов’язку.
• Орден «За мужність» III ступеня — нагороджений 3 березня 2023 року указом Президента України.
• Орден Богдана Хмельницького — у червні 2023 року отримав III ступінь, 29 січня 2024 року — II ступінь, а у вересні 2024 року — I ступінь. Після цього Євген Хмара став повним кавалером ордена.
• Відзнака Президента України «Хрест бойових заслуг» — нагороджений 22 червня 2025 року.

Призначення міністром оборони України та виклики на посаді

Керівництво СБУ та зміна Василя Малюка

Після рішення про відставку Василя Малюка Євген Хмара 5 січня 2026 року указом Президента №19/2026 став тимчасовим виконувачем обов’язків голови Служби безпеки України. Він очолював спецслужбу до 17 липня, трохи більше шести місяців.

Перехід Хмари до керівництва Міноборони відбувся після відставки Михайла Федорова та формування нового уряду на чолі із Сергієм Корецьким. 16 липня Президент запропонував його кандидатуру на посаду міністра оборони, а 17 липня Кабінет Міністрів призначив Хмару тимчасовим виконувачем обов’язків очільника відомства. Із 20 липня він також обіймав посаду заступника міністра, зберігаючи обов’язки керівника Міноборони.

Політолог Олексій Голобуцький пов’язував діяльність Хмари з перетворенням СБУ на структуру з функціоналом, подібним до ізраїльського «Моссаду». Військовий експерт Віктор Таран назвав прихід спецпризначенця до Міністерства оборони нетиповим, але відзначив його безпосередній бойовий досвід.

Керівник фонду «Повернись живим» Тарас Чмут вважав відставку Михайла Федорова помилкою, водночас визнавши Хмару досвідченим та адекватним воєначальником. Голова парламентського комітету з питань національної безпеки Роман Костенко відзначав його людиноцентричність, турботу про поранених і сім’ї загиблих військовослужбовців.

Цивільний статус і голосування у Верховній Раді

Закони України «Про національну безпеку України» та «Про військовий обов’язок і військову службу» вимагають, щоб міністр оборони та його заступники були цивільними особами. Тому перед парламентським призначенням Євген Хмара звільнився з військової служби в запас і набув цивільного статусу.

19 серпня 2026 року Верховна Рада призначила його міністром оборони 312 голосами. Хмара став п’ятим очільником оборонного відомства за час повномасштабної війни після Олексія Резнікова, Рустема Умєрова, Дениса Шмигаля та Михайла Федорова.

Одним із головних завдань нового міністра стало управління бюджетом Міноборони на 2026 рік у розмірі 78 мільярдів доларів США. Президент визначив серед пріоритетів налаштування системи військового виробництва, забезпечення технологічних ударів і логістики. Сам Хмара заявляв про намір системно руйнувати військову інфраструктуру, логістику, нафтогазові об’єкти та оборонні підприємства Росії.

На посаді він підтвердив намір зберегти фахівців, які займалися реформою оборонних закупівель у команді попередника, зокрема Олександра Вискуба та Михайла Банніка. Реформу територіальних центрів комплектування Хмара планував координувати на основі спільної узгодженої позиції з генерал-майором Михайлом Драпатим.

Що відомо про особисте життя та принципи воєначальника

У відкритих офіційних реєстрах немає підтверджених даних про точну дату й місце народження Євгена Хмари, а також його базову цивільну освіту. Відсутність цих відомостей пояснюють режимом секретності, пов’язаним із його службою.

В інтерв’ю американській журналістці та блогерці Лорі Лумер Хмара розповів, що виховує двох синів віком 11 і 9 років. У цій же розмові він повідомив про загибель рідного брата під час російсько-української війни.

Своє військове кредо Євген Хмара сформулював так: «Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично».

Інший його принцип стосується особистої відповідальності командира. Хмара вважає, що не можна вимагати від підлеглих того, на що сам не готовий піти. Під час перебування на фронті він неодноразово перебував на лінії зіткнення і проводив по кілька діб у польових бліндажах.

Джерела

• ЛІГА.net: Досьє Євгена Хмари — Біографічні відомості, призначення міністром оборони та кар’єра в СБУ
• Forbes Україна: Кадрові зміни в керівництві СБУ — Дані про призначення тимчасово виконуючим обов’язки очільника служби
• Факти ICTV: Біографія та факти з життя Євгенія Хмари — Інформація про бойові спецоперації, ордени та звільнення Зміїного
• Еспресо: Генерал із секретною біографією — Аналіз переходу на цивільну посаду та коментарі експертів