Білл Мюррей: фільми, найкращі ролі та повна фільмографія культового актора

Білл Мюррей — американський актор, сценарист, режисер і продюсер. Він відомий за комедіями «Мисливці на привидів», «День бабака» та «А як же Боб?», а також за драматичними й авторськими фільмами «Труднощі перекладу», «Зламані квіти» та роботами Веса Андерсона. Мюррей народився 21 вересня 1950 року в Еванстоні, штат Іллінойс, США.

Мюррей став відомим завдяки телешоу Saturday Night Live, а згодом побудував кінокар’єру на поєднанні сухого гумору, імпровізації та стриманої драматичної гри. У його фільмографії є комедії, фантастика, кримінальні стрічки, сімейне кіно, анімація та незалежне кіно.

Найкращі фільми Білла Мюррея

Комедії, з яких варто почати

«Мисливці на привидів» (Ghostbusters, 1984)
Мюррей зіграв доктора Пітера Венкмана, парапсихолога, який разом із колегами відкриває службу боротьби з привидами. Венкман став однією з найвідоміших ролей актора. У цьому персонажі поєдналися наукова впевненість, цинізм і комедійна недбалість. За роль Мюррей отримав номінацію на «Золотий глобус» у 1985 році.

«Мисливці за привидами 2» (1989)
У продовженні Мюррей знову зіграв Пітера Венкмана. Його персонаж повертається до команди разом з оригінальним складом мисливців за привидами.

«День бабака» (Groundhog Day, 1993)
Телевізійний синоптик Філ Коннорс приїздить до містечка Панксатоні, щоб зробити репортаж про свято 2 лютого, але опиняється в нескінченній часовій петлі. Спочатку Філ використовує ситуацію егоїстично, а згодом змінює ставлення до людей і власного життя. Роль принесла Мюррею номінацію на премію «Сатурн» у 1994 році.

«А як же Боб?» (What About Bob?, 1991)
Мюррей зіграв Боба Вайлі, пацієнта з численними фобіями, який починає переслідувати свого психіатра. Пацієнт поступово почувається краще, тоді як лікар втрачає контроль над собою. На цьому й побудована комедія.

«Гольф-клуб» (Caddyshack, 1980)
У спортивній комедії Мюррей зіграв ексцентричного доглядача газонів Карла Спаклера. Це одна з ранніх ролей актора, у якій уже помітні його схильність до імпровізації та гротескної поведінки.

«Добровольці мимоволі» (Stripes, 1981)
Джон Вінгер через невдачі в житті записується до армії. Мюррей зіграв героя, який намагається перетворити особисту кризу на новий початок, хоча військова служба виявляється зовсім не такою, як він очікував.

«Королі боулінгу» (Kingpin, 1996)
Мюррей з’являється в ролі екстравагантного професійного боулера Ерні Маккракена. Його герой поєднує спортивні амбіції з демонстративною самовпевненістю.

«Людина, яка дуже мало знала» (1997)
Наївний турист Воллес Рітчі сприймає справжню шпигунську операцію за вуличний інтерактивний театр. Комічний ефект виникає через різницю між тим, що відбувається насправді, і тим, як ситуацію сприймає герой Мюррея.

Драми та меланхолійні ролі

«Труднощі перекладу» (Lost in Translation, 2003)
Мюррей зіграв постарілого американського кіноактора Боба Гарріса, який приїздить до Токіо зніматися в рекламі віскі. Там він знайомиться із самотньою Шарлоттою, і між ними виникає особливий зв’язок. За цю роль Мюррей отримав «Золотий глобус», BAFTA та премію «Незалежний дух». Також його номінували на «Оскар» за найкращу чоловічу роль.

«Зламані квіти» (Broken Flowers, 2005)
У фільмі Джима Джармуша актор зіграв Дона Джонстона, підстаркуватого одинака, який отримує анонімного рожевого листа про існування дорослого сина. Герой вирушає на пошуки минулого. Стримана манера Мюррея передає його самотність і розгубленість.

«Святий Вінсент» (2014)
Вінсент Маккенна — сварливий ветеран В’єтнаму та пияка, який несподівано стає наставником 12-річного хлопчика Олівера. Поступово за комедійною поведінкою героя стають помітні його здатність до турботи та готовність брати на себе відповідальність.

«Поховайте мене живим» (Get Low, 2009)
Мюррей зіграв похоронного агента Френка Квінна в драмі про людину, яка готується до власного незвичайного поховання.

«Гайд-Парк на Гудзоні» (2012)
Актор зіграв 32-го президента США Франкліна Делано Рузвельта. За цю роль Мюррей отримав номінацію на «Золотий глобус».

«Вістря бритви» (1984)
Мюррей зіграв Ларрі Даррелла та був співавтором сценарію. Після комерційного провалу фільму він узяв чотирирічну паузу в кінокар’єрі й вивчав французьку мову в Сорбонні.

Фільми Веса Андерсона

Мюррей почав співпрацювати з Весом Андерсоном під час роботи над «Академією Рашмор». Пізніше він регулярно з’являвся у фільмах режисера, часто в невеликих, але помітних ролях.

• «Академія Рашмор» (Rushmore, 1998) — Герман Блум, магнат. За цю роль Мюррей отримав премії «Незалежний дух» і «Супутник», а також номінацію на «Золотий глобус».
• «Родина Тененбаумів» (The Royal Tenenbaums, 2001) — невропатолог Рейлі Сент-Клер.
• «Водне життя зі Стівом Зіссу» (2004) — океанограф Стів Зіссу, прототипом якого частково став Жак-Ів Кусто.
• «Поїзд на Дарджилінг» (2007) — камео бізнесмена, який запізнюється на потяг.
• «Незрівнянний містер Фокс» (2009) — голос борсука-юриста Клайва Беджера.
• «Королівство повного місяця» (Moonrise Kingdom, 2012) — адвокат містер Волтроп Бішоп.
• «Готель “Ґранд Будапешт”» (2014) — мосьє Іван, учасник товариства «Золоті ключі».
• «Острів собак» (Isle of Dogs, 2018) — голос собаки Босса.
• «Французький вісник» (The French Dispatch, 2021) — редактор газети Артур Говітцер-молодший.
• «Фінікійська схема» (The Phoenician Scheme, 2025) — Мюррей задіяний у головному акторському складі.

Співпраця із Софією Копполою та Джимом Джармушем

Софія Коппола використала стриману й меланхолійну манеру Мюррея у «Труднощах перекладу». Пізніше він зіграв у її драмедії «Остання крапля» (On the Rocks, 2020) ексцентричного артдилера й ловеласа Фелікса, який разом із донькою стежить за зятем.

Коппола також була режисеркою різдвяного музичного фільму «Дуже мюрреєвське Різдво» (A Very Murray Christmas, 2015).

У фільмах Джима Джармуша Мюррей зіграв кілька різних за настроєм ролей:

• у «Каві та сигаретах» (Coffee and Cigarettes, 2003) — офіціант у новелі «Делірій», який п’є каву з учасниками Wu-Tang Clan;
• у «Зламаних квітах» (2005) — Дон Джонстон;
• у «Мертві не помирають» (The Dead Don’t Die, 2019) — шериф Кліфф Робертсон.

Анімація, камео та фантастичні фільми

Мюррей озвучував персонажів анімаційних стрічок і з’являвся в самоіронічних камео.

• «Ґарфілд» (2004) і «Ґарфілд 2: Історія двох котиків» (2006) — голос рудого кота Ґарфілда.
• «Книга джунглів» (2016) — голос ведмедя Балу.
• «Острів собак» (2018) — голос Босса.
• «Незрівнянний містер Фокс» (2009) — голос Клайва Беджера.

У «Космічному джемі» (1996) Мюррей зіграв самого себе й допомагав Майклу Джордану в баскетбольному матчі. У «Вітаємо у Зомбіленді» (2009) актор з’явився в гротескній версії самого себе, яка маскується під зомбі. У 2019 році він повторив камео в продовженні «Зомбіленд: Подвійний постріл».

До фантастичних і пригодницьких ролей Мюррея належать:

• «Місто Ембер: Втеча» (City of Ember, 2008) — корумпований мер Коул;
• «Мисливці за привидами: З того світу» (2021) — доктор Пітер Венкман;
• «Людина-мураха та Оса: Квантоманія» (2023) — лорд Крайлар;
• «Мисливці на привидів: Крижана імперія» (2024) — Пітер Венкман.

Як змінювалися ролі Білла Мюррея

Першим помітним успіхом Мюррея в повнометражному кіно стала роль драматурга Джеффа Слейтера в комедії «Тутсі» (1982). До цього він здобув загальнонаціональну відомість як сценарист і актор Saturday Night Live. У 1977 році Мюррей отримав премію «Еммі» за сценарій до цього шоу.

У ранніх фільмах він переважно грав ексцентричних комедійних персонажів: доглядача газонів, невдалого солдата, телевізійного синоптика та пацієнта з фобіями. Після «Дня бабака» його ролі стали різноманітнішими. Він зіграв самотнього актора в «Труднощах перекладу», одинака в «Зламаних квітах», президента Рузвельта, адвоката, редактора газети та озвучив анімаційних героїв.

Мюррей працював і за межами акторства. У 1990 році він дебютував як режисер і продюсер кримінальної комедії «Швидкі зміни» (Quick Change), де зіграв грабіжника Гримма. Загальна кількість фільмів і проєктів за його участю у світовому кінематографі перевищує 170 найменувань.

Фільмографія Білла Мюррея за роками

Рік	Фільм	Роль
1980	«Там, де бродить бізон» (Where the Buffalo Roam)	Хантер С. Томпсон
1980	«Гольф-клуб» (Caddyshack)	Карл Спаклер
1981	«Добровольці мимоволі» (Stripes)	Джон Вінгер
1982	«Тутсі» (Tootsie)	Джефф Слейтер
1984	«Вістря бритви»	Ларрі Даррелл; також співавтор сценарію
1984	«Мисливці на привидів» (Ghostbusters)	доктор Пітер Венкман
1988	«Нова різдвяна казка»	роль у святковій комедії
1989	«Мисливці за привидами 2»	доктор Пітер Венкман
1990	«Швидкі зміни» (Quick Change)	Гримм; режисер і продюсер
1991	«А як же Боб?» (What About Bob?)	Боб Вайлі
1993	«День бабака» (Groundhog Day)	Філ Коннорс
1994	«Ед Вуд» (Ed Wood)	Банні Брекінрідж
1996	«Королі боулінгу» (Kingpin)	Ерні Маккраккен
1996	«Більше за життя» (Larger Than Life)	герой, який отримує слона
1996	«Космічний джем» (Space Jam)	сам себе
1997	«Людина, яка дуже мало знала»	Воллес Рітчі
1998	«Дикі штучки» (Wild Things)	Кен Боуден
1998	«Академія Рашмор» (Rushmore)	Герман Блум
2000	«Гамлет»	Полоній
2000	«Ангели Чарлі» (Charlie’s Angels)	Джон Бослі
2001	«Родина Тененбаумів»	Рейлі Сент-Клер
2003	«Труднощі перекладу»	Боб Гарріс
2003	«Кава та сигарети»	офіціант
2004	«Ґарфілд»	голос Ґарфілда
2004	«Водне життя зі Стівом Зіссу»	Стів Зіссу
2005	«Зламані квіти»	Дон Джонстон
2005	«Загублене місто» (The Lost City)	американський письменник
2006	«Ґарфілд 2: Історія двох котиків»	голос Ґарфілда
2007	«Поїзд на Дарджилінг»	камео бізнесмена
2008	«Місто Ембер: Втеча»	мер Коул
2008	«Будь кмітливим» (Get Smart)	Агент 13
2009	«Вітаємо у Зомбіленді»	сам себе
2009	«Поховайте мене живим»	Френк Квінн
2009	«Незрівнянний містер Фокс»	голос Клайва Беджера
2009	«Зомбіленд: Подвійний постріл»	камео
2012	«Королівство повного місяця»	містер Волтроп Бішоп
2012	«Гайд-Парк на Гудзоні»	Франклін Делано Рузвельт
2012	«Запаморочливі фантазії Чарлі Свона ІІІ»	Сол
2014	«Готель “Ґранд Будапешт”»	мосьє Іван
2014	«Мисливці за скарбами»	Річард Кемпбелл
2014	«Святий Вінсент»	Вінсент Маккенна
2015	«Рок на Сході»	Річі Ланц
2015	«Алоха»	Карсон Велш
2015	«Дуже мюрреєвське Різдво»	головна роль
2016	«Книга джунглів»	голос Балу
2018	«Острів собак»	голос Босса
2019	«Мертві не помирають»	шериф Кліфф Робертсон
2020	«Остання крапля»	Фелікс
2021	«Французький вісник»	Артур Говітцер-молодший
2021	«Мисливці на привидів: З того світу»	доктор Пітер Венкман
2021	«Нові світи: Колиска цивілізації»	документально-музичний проєкт
2022	«Пиво зі смаком дружби»	бармен із Нью-Йорка
2023	«Людина-мураха та Оса: Квантоманія»	лорд Крайлар
2024	«Мисливці на привидів: Крижана імперія»	доктор Пітер Венкман
2024	«Друг» (The Friend)	Волтер
2024	«Набрід» / «Покидьки» (Riff Raff)	Лівша
2025	«Фінікійська схема» (The Phoenician Scheme)	головний акторський склад

Нагороди та визнання

За роль у «Труднощах перекладу» Мюррей отримав «Золотий глобус», BAFTA та премію «Незалежний дух», а також номінацію на «Оскар». Його роботу в «Академії Рашмор» відзначили преміями «Незалежний дух» і «Супутник».

У 2014 році Мюррей отримав другу премію «Еммі» та телевізійну премію «Вибір критиків» за роль Джека Кеннісона в драматичному мінісеріалі HBO «Що знає Олівія?» (Olive Kitteridge). Першу «Еммі» він здобув у 1977 році за сценарій до Saturday Night Live.