Хто така Олена Зайцева і що про неї відомо?

Олена Андріївна Зайцева — харків’янка, засуджена до 10 років позбавлення волі за смертельну ДТП на перехресті вулиці Сумської та провулку Мечникова. Аварія сталася 18 жовтня 2017 року: загинули шестеро людей, ще шестеро дістали тяжкі тілесні ушкодження.

Що відомо про Олену Зайцеву

Олена Зайцева народилася 1997 року в Харкові. Вона є прийомною донькою харківського бізнесмена Василя Зайцева, який очолював ТОВ «Група — Тайфун» і був президентом компанії. Також він обіймав посади голови правління та генерального директора ПрАТ «ВТП «Укренергочормет», що працює на ринку енерготехнологій і комерційної нерухомості.

У 2012 році Василь Зайцев отримав Державну премію України в галузі науки і техніки. Зведеним братом Олени є Дмитро Зайцев. Він працював заступником прокурора Черкаської області за часів генерального прокурора Віктора Пшонки, підпав під дію закону про люстрацію, був оголошений у розшук і переховувався в Росії. У лютому 2019 року Дмитра Зайцева позбавили водійських прав за керування автомобілем у нетверезому стані.

До аварії Олена Зайцева навчалася на третьому курсі соціологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за спеціальністю «реклама та зв’язки з громадськістю». Староста її групи Анна Дадеко описувала студентку як спокійну та неконфліктну.

Автомобіль Lexus RX 350, яким керувала Зайцева, був зареєстрований на її прийомного батька. За два роки після отримання водійських прав вона мала три зафіксовані порушення правил дорожнього руху.

Як сталася аварія на Сумській

ДТП сталася в середу, 18 жовтня 2017 року, приблизно о 20:45 у центрі Харкова. Lexus RX 350 під керуванням 20-річної Олени Зайцевої рухався на заборонний сигнал світлофора та зіткнувся з Volkswagen Touareg, яким керував 59-річний Геннадій Дронов.

Перед зіткненням слідство перевіряло, чи могла Зайцева брати участь у вуличних перегонах вечірнім Харковом. За шість хвилин до ДТП вона перебувала онлайн у соціальній мережі «ВКонтакті». Після аварії її акаунти в соціальних мережах видалили.

Від сили бокового удару Lexus кілька разів перекинувся і вилетів на тротуар вулиці Сумської. Біля пішохідного переходу в цей момент стояли десятки людей, які чекали зеленого сигналу світлофора. Одразу після аварії на місце приїхала група підтримки Зайцевої на двох позашляховиках із луганськими номерами.

Первинний експрес-огляд не виявив у водійки алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Під час подальших експертиз в її організмі виявили кодеїн, однак суд не кваліфікував стан сп’яніння як обтяжувальну обставину.

Під час досудового розслідування Зайцева спочатку відмовилася свідчити, пославшись на статтю 63 Конституції України. Після аварії її затримали на три доби відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України та помістили до СІЗО.

Загиблі та постраждалі

Безпосередньо на місці аварії загинули п’ятеро людей:

• 27-річний Олександр Сергійович Євтєєв із Харкова;
• 28-річна Ніна Львівна Кобисєва із села Тишинківка Харківської області;
• 46-річна Алла Вікторівна Сокол;
• її 19-річна донька Анастасія Олексіївна Сокол;
• пішохідка Олена Усманова.

Шостою жертвою стала 20-річна Діана Ігорівна Берченко. Вона померла в лікарні через тиждень після аварії, не притомніючи.

Тяжкі тілесні ушкодження отримали Юрій Неудачин, Галина Комар, Оксана Нестеренко, Оксана Євтєєва та Жанна Власенко. Оксана Євтєєва втратила в ДТП чоловіка Олександра та сестру Діану. Жанна Власенко на момент аварії була на 20-му тижні вагітності. Лікарі ввели її в медикаментозний сон, щоб зберегти дитину. Згодом вона народила здорову дитину, а її власне життя вдалося врятувати.

Харківська мерія оголосила про матеріальну допомогу родинам загиблих і постраждалим.

Суд і вирок Олені Зайцевій

Судовий розгляд у Київському районному суді Харкова тривав понад рік. Під час дебатів Олена Зайцева визнала свою провину та заявила про каяття. Геннадій Дронов провини не визнав, але попросив вибачення у потерпілих і родин загиблих.

Прокуратура вимагала для обох водіїв максимального покарання, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України. 26 лютого 2019 року суд призначив Олені Зайцевій і Геннадію Дронову по 10 років позбавлення волі.

Обом також заборонили керувати транспортними засобами протягом трьох років. Суд постановив солідарно стягнути із Зайцевої та Дронова понад 7–8 мільйонів гривень компенсації матеріальної та моральної шкоди потерпілим.

Зайцева змінила адвоката та найняла Юлію Плетньову для оскарження вироку. В апеляційній скарзі вона просила скасувати 10-річне ув’язнення і призначити п’ять років умовного терміну. 14 серпня 2019 року Харківський апеляційний суд залишив вирок без змін, а 3 квітня 2020 року Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду остаточно підтвердив покарання обом водіям.

Окремо поліція відкривала провадження щодо автотехнічних експертів, які не змогли розрахувати точну швидкість руху автомобіля Зайцевої. Автошкола «Транстур», де вона навчалася і отримувала водійські права, припинила діяльність у травні 2019 року.

Де Зайцева відбуває покарання

Спочатку Олена Зайцева перебувала в СІЗО, зокрема в камері №400, яку оглядали харківські правозахисники. На початку вересня 2019 року її етапували до Покровського виправного центру №79 у Дніпропетровській області. У цій установі діяв сектор мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами для засуджених жінок.

З 16 вересня 2019 року до 31 серпня 2020 року Зайцева перебувала на профілактичному обліку як особа, схильна до самоушкодження. У виправному центрі вона працювала на швейній ділянці: виготовляла сувенірну продукцію, вишивала та шила чохли для одягу.

Її щомісячний заробіток становив від 1800 до 3000 гривень. Із нього примусово відраховували кошти на компенсації потерпілим — від 24 до 40 гривень на місяць.

У вересні 2025 року Зайцеву перевели до Конотопської виправної колонії №130 у Сумській області. Установа має дільницю мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання жінок. Житлові кімнати розраховані на 4–10 осіб, у них встановлені ліжка з високими перегородками. У відділеннях є санвузли з душовими, кімнати для приготування їжі, кімнати з телевізорами та акваріум із рибками.

Засуджені жінки на виробництві виготовляють готельні капці, захисні чохли та лежанки для домашніх тварин. Адміністрація колонії характеризувала поведінку Зайцевої позитивно та повідомляла про отримані нею заохочення.

Компенсації потерпілим і спроба дострокового звільнення

У червні 2020 року двом постраждалим надійшли перші компенсаційні виплати — по 31 гривні 67 копійок. Мати загиблого Олександра Євтєєва Світлана Вініченко назвала такі суми знущанням.

У грудні 2023 року та липні 2024 року Світлана Вініченко отримала від Зайцевої разові виплати по 995 гривень. У червні 2024 року їй також надійшов черговий транш трохи більше ніж 400 гривень. Загальна сума компенсації, яку окремі потерпілі отримали за всі роки ув’язнення, становила менш як 2000 гривень.

Навесні 2024 року Дніпровський апеляційний суд розглянув клопотання адвоката Зайцевої про умовно-дострокове звільнення. Суд відмовив, зазначивши, що засуджена формально ставиться до виховних заходів і не усвідомлює наслідків скоєного для потерпілих.

Повний 10-річний строк покарання Зайцевої спливає 18 жовтня 2027 року. Три роки заборони на керування транспортними засобами починають рахуватися лише після фактичного звільнення з колонії. Після завершення цього строку їй потрібно буде повторно скласти теоретичний і практичний іспити для отримання водійського посвідчення. Судова заборона поширюється також на електричні самокати, оскільки їх прирівнюють до транспортних засобів.

Що змінилося після трагедії на Сумській

Аварія стала одним із головних каталізаторів рішення уряду знизити дозволену швидкість у містах України до 50 км/год із 1 січня 2018 року. Після ДТП Міністерство внутрішніх справ також прискорило впровадження автоматичної фото- та відеофіксації порушень правил дорожнього руху.