Цікаві факти з біографії Світлани Гринчук: шлях від науки до урядової роботи

Світлана Василівна Гринчук народилася 11 листопада 1985 року в Чернівцях. Вона працювала у сфері кліматичної політики, була заступницею міністра довкілля та енергетики, очолювала Міністерство захисту довкілля, а в липні—листопаді 2025 року — Міністерство енергетики України.

Освіта і наукова діяльність

Дівоче прізвище Світлани Гринчук — Іванова. Її дитинство та шкільні роки минули на Буковині.

У 2008 році вона закінчила Чернівецький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету за спеціальністю «Фінанси» та здобула кваліфікацію магістра з фінансів.

Того ж року Гринчук розпочала трудову діяльність як викладачка фінансового факультету Київського національного торговельно-економічного університету. У 2012 році вона стала науковою співробітницею Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» НААН України.

З травня 2009 року до травня 2012 року Гринчук навчалася в аспірантурі цього інституту. У 2013 році вона захистила дисертацію на тему «Розвиток іпотеки в сільському господарстві України», а в травні 2014 року здобула науковий ступінь кандидата економічних наук за спеціальністю «Гроші, фінанси та кредит».

В Інституті аграрної економіки Гринчук займалася розробкою теоретико-методологічних засад державної фінансової політики для стимулювання агровиробництва.

Кар’єра Світлани Гринчук

Період	Посада або напрям роботи
2008	Викладачка фінансового факультету Київського національного торговельно-економічного університету
2012	Наукова співробітниця Інституту аграрної економіки НААН України
2015	Головна спеціалістка Департаменту з питань безпеки життєдіяльності, охорони навколишнього середовища та АПК у Секретаріаті Кабміну
2016 — жовтень 2019 року	Керівниця Департаменту з питань зміни клімату та захисту озонового шару Міністерства екології та природних ресурсів
2019	Радниця прем’єр-міністра Олексія Гончарука з питань охорони довкілля та зміни клімату на громадських засадах
2020	Радниця міністра фінансів України на громадських засадах
29 липня — грудень 2022 року	Заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів із питань євроінтеграції
Із початку 2023 року	Керівниця Офісу підтримки реформ при Міністерстві енергетики
1 вересня 2023 — липень 2025 року	Заступниця міністра енергетики Германа Галущенка
5 вересня 2024 — липень 2025 року	Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів
17 липня — листопад 2025 року	Міністерка енергетики України

У 2015 році Гринчук перейшла на державну службу. З 2016 до жовтня 2019 року вона очолювала кліматичний департамент Мінекології, де відповідала за ратифікацію та імплементацію Паризької угоди. Також вона курувала виконання Україною міжнародних зобов’язань за Кіотським і Монреальським протоколами.

У 2019 році Гринчук була радницею прем’єр-міністра Олексія Гончарука на громадських засадах, а в 2020 році — радницею міністра фінансів. Восени 2021 року вона стала співзасновницею громадської організації «ESG Association Ukraine».

У декларації за 2021 рік зазначалося, що Гринчук працювала в громадській організації GoLocal, яка реалізує Цілі сталого розвитку ООН. У 2022 році вона співпрацювала з програмами GIZ та USAID і брала участь у проєкті «Справедлива трансформація вугільних регіонів України».

Робота в Міндовкілля

Після початку повномасштабного вторгнення Росії Гринчук кілька місяців працювала радницею міністра захисту довкілля. 29 липня 2022 року розпорядженням Кабінету Міністрів № 661-р її призначили заступницею міністра довкілля з питань євроінтеграції.

На цій посаді вона займалася виконанням Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, питаннями сталого розвитку, енергоефективності та кліматичних фінансів. Вона працювала під керівництвом міністра Руслана Стрільця до грудня 2022 року.

5 вересня 2024 року Верховна Рада призначила Гринчук міністеркою захисту довкілля та природних ресурсів. Одним із перших викликів на посаді стала ліквідація наслідків забруднення річок Сейм і Десна. Гринчук заявляла, що аерація води допомогла локалізувати отруєння Десни, а збитки довкіллю північних регіонів України оцінила у 405 мільйонів гривень.

У вересні 2024 року профільний комітет Верховної Ради під її керівництвом схвалив законопроєкт про основні засади державної кліматичної політики за програмою Ukraine Facility. У червні 2025 року Гринчук презентувала рамковий законопроєкт «Про засади зеленого відновлення України».

Її роботу критикували окремі екологи та громадські організації. Зокрема, керівниця відділу сільського господарства ГО «Екодія» Марія Бєлкіна закидала Міндовкіллю видачу позитивного висновку оцінки впливу на довкілля для ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс» попри забруднення річки Псьол. 26 березня 2025 року на сайті Верховної Ради зареєстрували петицію з вимогою відставки Гринчук через неефективність реформ.

Робота в Міністерстві енергетики

Із початку 2023 року Гринчук керувала Офісом підтримки реформ при Міністерстві енергетики. Вона працювала над інтеграцією енергетичних ринків України з ЄС, декарбонізацією та розвитком відновлюваної енергетики.

1 вересня 2023 року розпорядженням Кабміну № 763-р Гринчук призначили заступницею міністра енергетики Германа Галущенка з питань євроінтеграції. Вона відповідала за стратегічне планування, державні цільові програми та енергетичну безпеку.

Гринчук співпрацювала з Проєктом енергетичної безпеки USAID у питаннях відбудови енергетичної інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами. Вона також виступала за імплементацію європейського Регламенту № 1227/2011, відомого як REMIT, і розвиток виробництва біометану.

17 липня 2025 року Верховна Рада затвердила новий склад уряду на чолі з Юлією Свириденко. Того ж дня Гринчук призначили міністеркою енергетики замість Германа Галущенка, який очолив Міністерство юстиції.

Серед головних завдань на новій посаді Гринчук називала підготовку енергосистеми до зими, децентралізацію генерації та захист об’єктів від російських ударів. Восени 2025 року вона регулярно коментувала ситуацію в енергетиці в національному телемарафоні та їздила до Харкова й інших прифронтових міст.

«Операція Мідас» і відставка

У листопаді 2025 року НАБУ та САП провели антикорупційну спецоперацію «Мідас». Правоохоронці заявили про схему «відкатів» у НАЕК «Енергоатом» на суму близько 100 мільйонів доларів. Ключовими фігурантами розслідування стали бізнесмен Тімур Міндіч та колишній міністр енергетики Герман Галущенко.

Під час розслідування оприлюднили аудіозаписи, які назвали «плівками Міндіча». У них згадувалося ім’я Світлани Гринчук. САП також повідомила у Вищому антикорупційному суді про протоколи негласного стеження за житлом Галущенка.

За словами прокурорів, улітку 2025 року Гринчук щонайменше тричі залишалася на ніч у будинку Галущенка. У судовому протоколі, деталі якого оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк, ішлося про ночівлі 23–24 липня та 11–13 серпня, а також про наявність у Гринчук ключа від хвіртки.

На запитання журналістів «Слідство.Інфо» про стосунки з Галущенком Гринчук відповіла, що нічого не чула, після чого перервала розмову. У прощальному зверненні вона заперечила порушення законодавства під час роботи та назвала інформацію про особисте життя спекуляціями.

12 листопада 2025 року президент Володимир Зеленський закликав Гринчук і Галущенка подати у відставку. Того ж дня Гринчук написала заяву про звільнення. 19 листопада Кабінет Міністрів звільнив її з посади з формулюванням «через конфлікт інтересів», а 20 листопада Верховна Рада підтримала відставку 315 голосами.

Після звільнення Гринчук також вивели зі складу Ради національної безпеки і оборони України. Тимчасовим виконувачем обов’язків міністра енергетики призначили її заступника Миколу Колісника.

Сім’я та декларації

Світлана Гринчук перебувала у шлюбі з В’ячеславом Володимировичем Гринчуком. У подружжя є спільна донька Юлія. Починаючи з декларацій за 2023 рік, Гринчук більше не вказувала чоловіка у складі сім’ї через розлучення.

Згідно з декларацією, раніше вона проживала у київській квартирі чоловіка площею 244,5 квадратного метра. Після остаточного розірвання шлюбу Гринчук переїхала до орендованого житла.

У квітні 2021 року вона придбала автомобіль Volvo XC60 2020 року випуску. У деклараціях за 2022 та 2023 роки його вартість становила 960 тисяч гривень. У січні 2024 року Гринчук внесла зміни до декларації та вказала вартість автомобіля на рівні 149 тисяч гривень.

За 2023 рік вона задекларувала понад 432,7 тисячі гривень доходу від підприємницької діяльності та 369,5 тисячі гривень зарплати в міністерстві. Готівкові заощадження Гринчук у декларації за цей рік становили 250 тисяч гривень.