Біографія Леоніда Каденюка: як буковинець став першим космонавтом України

Леонід Каденюк (28 січня 1951 — 31 січня 2018) — льотчик-випробувач і перший космонавт незалежної України. 19 листопада 1997 року він вирушив у космос на шаттлі «Колумбія» в межах місії STS-87. На орбіті Каденюк провів 15 діб 16 годин 35 хвилин і став 371-м астронавтом світу. До польоту він близько двох десятиліть готувався за радянською програмою «Буран». Після повернення працював на державних посадах, був народним депутатом і радником Президента.

Дитинство в Клішківцях і виправлена метрика

Каденюк народився в селі Клішківці на Хотинщині, у Чернівецькій області. Його батьки, Костянтин Микитович і Ніна Андріївна, були сільськими вчителями. Леонід був старшим за брата-близнюка Сергія на 15 хвилин. У родині також зростав молодший брат Володимир.

Про космос він задумався в десять років, почувши 1961 року про політ Юрія Гагаріна. Коли через шість років вступав до льотного училища, йому завадила вікова вимога: туди приймали з 17 років, а Каденюку було 16. Дату народження в метриці виправили. За одними переказами, це зробила мати, за іншими — військовий комісар, додавши хлопцеві рік.

У 1967 році Каденюк закінчив Клішковецьку середню школу зі срібною медаллю. До золотої бракувало однієї оцінки: «чотири» за диктант з української мови.

Військова авіація та жорсткий відбір у космонавти

У 1971 році Каденюк закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків за спеціальністю «Пілотування і експлуатація літальних апаратів». Він залишився в училищі льотчиком-інструктором і до серпня 1976 року підготував 15 курсантів. Того ж місяця пройшов відбір серед кількох тисяч претендентів і вступив до загону радянських космонавтів, у групу багаторазової космічної системи «Буран».

Відбір включав небезпечні випробування. Кандидатів тестували електричним струмом до зупинки серця, після чого негайно реанімували. Щоб дослідити вплив радіації, кабіну літака з пілотом перед вильотом обливали радіоактивною рідиною. Із 50 льотчиків-випробувачів підрозділу, де служив Каденюк, згодом живими залишилося семеро.

У 1977 році він здобув кваліфікацію льотчика-випробувача, а в 1977–1979 роках пройшов загальнокосмічну підготовку в Центрі імені Гагаріна й отримав звання космонавта-випробувача. 25 січня 1982 року його призначили космонавтом-випробувачем багаторазових космічних систем в Ахтубінську. Посадку «Бурана» по крутій глісаді він відпрацьовував на літаках-лабораторіях МіГ-25 і МіГ-31 у Льотно-дослідному інституті імені Громова.

У березні 1983 року Каденюка відрахували із загону космонавтів через розлучення з першою дружиною. Наступні кілька років він служив у Липецьку та Державному науково-випробувальному інституті ВПС. Був командиром ланки, льотчиком-випробувачем і пілотом-інструктором, випробовував Су-27, МіГ-29 та МіГ-31. У 1989 році здобув фах інженера-механіка на літакобудівному факультеті Московського авіаційного інституту.

У жовтні 1988 року Каденюка поновили в загоні космонавтів-випробувачів за програмою «Буран», цього разу як командира корабля. У 1990–1992 роках він також готувався командувати кораблем-рятувальником «Союз-ТМ». Політ на радянському кораблі планували на грудень 1991 року, а пілотований «Буран» під його командуванням мав вирушити в космос у 1993-му. Обидва польоти скасували після розпаду СРСР і згортання програми.

Перехід в український космос і підготовка в NASA

На той час загальний наліт Каденюка перевищував 2 400 годин на понад 50 типах літаків, зокрема американському Northrop T-38. У 1995 році він прийняв громадянство України, за власним бажанням звільнився з ВПС Росії та приєднався до групи космонавтів Національного космічного агентства.

Підстави для польоту заклали ще 1994 року: президенти Леонід Кучма та Білл Клінтон домовилися про безкоштовну участь українського космонавта в місії Space Shuttle. У відборі брали участь 28 кандидатів з України. До фіналу пройшли четверо, серед яких основним кандидатом обрали Каденюка. Його дублером став науковець Ярослав Пустовий.

У 1996 році Каденюк працював молодшим науковим співробітником Інституту ботаніки імені Холодного НАН України, готуючись до біологічних дослідів. Наприкінці року він переїхав із родиною до США, де тренувався в Космічному центрі імені Джонсона в Х’юстоні та Центрі імені Кеннеді. У травні 1997 року його затвердили спеціалістом з корисного навантаження.

Родина жила разом із ним у Х’юстоні. Дружина Віра тренувалася на симуляторі в Центрі Джонсона й стала єдиною серед дружин членів екіпажу, хто успішно впорався з посадкою шаттла.

Політ STS-87: ріпак, «Кобзар» і гімн на орбіті

Місія STS-87 тривала з 19 листопада до 5 грудня 1997 року. У міжнародний екіпаж «Колумбії» входили командир Кевін Крегель, пілот Стівен Ліндсі, спеціалісти Вінстон Скотт, Калпана Чавла, Такао Дої та Леонід Каденюк.

Каденюк відповідав за біологічні експерименти спільної українсько-американської програми СУЕ. Учені досліджували, як невагомість впливає на ріпу (ріпак), сою та мох. Також проводили дослідження за тематикою «Людина та стан невагомості». До освітньої частини програми долучилися школярі й учителі з України та США. На Землі вони проводили досліди зі штучного запилення рослин, щоб порівняти результати з орбітальними.

На орбіті Каденюк розгорнув державний прапор України, показав герб держави та герб Києва. За його ініціативи під час ранкових пробуджень екіпажу лунав Державний Гімн України. Він узяв у космос «Кобзар» Шевченка, портрет академіка Михайла Янгеля, аудіозаписи Солов’яненка, Гнатюка й Ротару та диск гурту «ВВ». Для екіпажу Каденюк провів два пісенні вечори з українськими народними й популярними піснями. Політ відбувся через 36 років після польоту Гагаріна, про який десятирічний Каденюк почув у радіоповідомленні.

Після повернення з’ясувалося, що держава не передбачила коштів на офіційний костюм для презентацій. Модельєр пошив його за домовленістю з НКАУ.

Генеральське звання, парламент і спроба повернути космос

Після польоту Каденюк обіймав державні посади й отримав низку відзнак:

Роки	Посада чи подія
1997–2000	Старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень НАН України та ДКАУ
20 січня 1998	Присвоєно звання генерал-майора ЗС України
З січня 1998	Начальник управління авіації Сил ППО України
З 1998	Заступник Генерального інспектора при Президентові з питань авіації та космонавтики
З 1999	Позаштатний помічник Президента України з тих самих питань
3 грудня 1999	Звання Героя України, орден «Золота Зірка» № 4
2002–2006	Народний депутат IV скликання від Чернівецької області («Народна партія»)
З лютого 2006	Член Комісії з питань космічної діяльності при Президентові
З січня 2011	Радник Прем’єр-міністра з питань авіації та космонавтики
З 2015	Голова ГО «Аерокосмічне товариство України», керівництво УМАКО «Сузір’я»

У парламенті Каденюк був заступником голови Комітету з питань національної безпеки й оборони. Він також ініціював створення українського загону космонавтів для експедицій на МКС, але ця ідея не мала продовження. Пілотовану програму також не розвинули: дублер Каденюка Ярослав Пустовий у космос не літав, і Каденюк залишився єдиним українським космонавтом.

Наука, книга і пам’ять

Каденюк мав ступінь кандидата технічних наук і опублікував п’ять наукових праць. У 2009 році вийшла його художньо-публіцистична книга спогадів «Місія — Космос». Вона перемогла на всеукраїнському конкурсі «Книжка року 2009» у номінації «Обрії». Крім інженерної освіти, Каденюк мав звання почесного доктора Чернівецького університету імені Федьковича (з 1997 року) та факультету авіаційних і космічних систем КПІ імені Сікорського.

Серед його нагород — звання Героя України, ордени «За мужність» І ступеня (1998), «За примноження добра на Землі» (1998), Святого архістратига Михаїла (1999) та «За заслуги» ІІІ ступеня (2011), медаль NASA «За космічний політ» (1997) й іменна вогнепальна зброя (2001). Він також був «Народним Послом України», «Заслуженим майстром спорту України» (1998) і почесним громадянином Чернівців.

Син Каденюка від другого шлюбу, Дмитро, обрав авіацію та науку, як і батько.

Каденюк раптово помер 31 січня 2018 року, через три дні після свого 67-річчя. Серце зупинилося під час ранкової пробіжки в районі київського парку «Царське Село». Його поховали на Байковому кладовищі.

На його честь назвали астероїд 399673 «Каденюк» (2017). Йому присвячені поштова марка «Л. Каденюк — перший космонавт України» (2007), сувенірна банкнота НБУ (26 листопада 2020), пам’ятники в Клішківцях (2019) і на Байковому кладовищі (2020), пам’ятний знак у Кропивницькому, барельєф у головному корпусі КПІ та бронзове погруддя роботи Валентина Зноби в Державному політехнічному музеї. На Буковині також діє Музей космосу його імені.

«Колумбія», на якій літав Каденюк, з’явилася у фільмі «Армагеддон» 1998 року. 1 лютого 2003 року під час місії STS-107 шаттл зазнав катастрофи, загинули всі семеро членів екіпажу. Каденюк літав на «Колумбії» за п’ять років до катастрофи.