Особисте життя Ігоря Портянка та як родина пережила евакуацію

Ігор Портянко одружений, живе з дружиною в Києві; у подружжя є син. У лютому 2022 року актор вивіз до Черкас тещу, сина, який пересувався на милицях через травму, та вівчарку, а сам залишився у столиці.

Що відомо про дружину, сина і побут родини

Імен дружини й сина Портянко публічно не називає, але розповідав про їхнє спільне життя в Києві. Родина мешкає на першому поверсі, і побутом, зокрема графіками вимкнення світла, займається дружина.

У помешканні є газова плита, а під час блекаутів у домі постійно була вода. З родиною живе велика вівчарка.

На початку повномасштабного вторгнення теща, син із травмованою ногою та собака вирушили з актором до Черкас. Портянко особисто віз їх автомобілем, а під час активних боїв за Київ повернувся до столиці й періодично навідував сім’ю.

Як війна змінила його позицію

Портянко припинив спілкування з родичами з Росії через їхню підтримку війни проти України. Він також заявив, що готовий мобілізуватися до Збройних сил України, якщо отримає повістку.

Актор і його рідні донатять на потреби ЗСУ. Регулярну допомогу війську він називав особистою гігієною, а разом із колегами з театру організовує збори для акторів, які воюють. Портянко також бере участь у виставах і волонтерських заходах для військовослужбовців.

Перші півтора року повномасштабного вторгнення він перебував у депресивному стані й ступорі: не міг читати та дивитися кіно. У квітні 2022 року повернувся до репетицій у Молодому театрі разом із частиною трупи, що залишилася в Києві.

До повномасштабної війни Портянко й у побуті говорив українською, однак жив у російськомовному середовищі. Після 2022 року він перейшов виключно на українську мову й почав мислити нею.

Чим відомий Ігор Портянко

Портянко народився 7 лютого 1969 року в Києві та виріс у творчій атмосфері. У 1993 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, де навчався на курсі режисера Михайла Резніковича. Після інституту працював у Театрі Естради, а з 1996 року є актором Київського національного академічного Молодого театру. Має звання Заслуженого артиста України.

У кіно дебютував 2005 року у фільмі «Право на любов», де зіграв лікаря. Загалом виконав понад 50 ролей у повнометражних фільмах і серіалах.

Серед його відомих екранних робіт — сантехнік Вася Гончар у «Дільничному з ДВРЗ», радник Суркова у «Наших котиках», Мелетій у серіалі «Козаки. Абсолютно брехлива історія» та Микола Миколайович у фільмі «Дике поле». У серіалі «Розтин покаже» він із першого сезону грає патологоанатома й судмедексперта Зіновія Вікентійовича Концевича.

Зіновій у серіалі — дорослий одинак, який живе під опікою матері. Згадки про маму та відповідні репліки додав сам Портянко під час зйомок першого сезону. У четвертому сезоні, що вийшов 2024 року, в героя з’явилися сюжетні лінії з матір’ю та новими романтичними стосунками. Цей екранний образ не описує сімейного стану самого актора.

У Молодому театрі Портянко зіграв, зокрема, Подсєкальнікова у «Гоголь-моголі з двох яєць», Людину у виставі «Людина і вічність» і Гільденстерна в «Трагедії Гамлета, принца данського». У нинішньому репертуарі театру він грає Фернандо у «Методі Гронхольма», Графа у виставі «Чи одружиться нарешті Фігаро?» та Марка у постановці «Як я залишилася сама». Улюбленим сценічним і екранним жанром актор називає трагікомедію.

Для відпочинку Портянко перечитує «Московіаду» Юрія Андруховича, «Чоловіка на ім’я Уве» Фредріка Бакмана та твори Ернеста Гемінґвея.